Хламидіоз

За статистикою щороку хламідіозом в світі захворює 100 млн чоловік, а число інфікованих хламідіями людей на всій земній кулі за найскромнішими підрахунками досягає одного мільярда. За даними ВООЗ та численних вітчизняних і зарубіжних дослідників, урогенітальний хламідіоз є одним з найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом, тому серйозну проблему для сучасної венерології представляє пошук максимально ефективних засобів лікування так званих негонококкових запальних захворювань органів сечостатевої системи.

Хламідіоз – інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом, викликається хламідіями (Chlamydia trachomatis). Є одним з найбільш поширених ЗПСШ.

Хламідіоз дуже часто протікає безсимптомно, або з мінімальними проявами. Абсолютно без симптомів хламідіоз протікає у 46% чоловіків і 67% жінок. Якщо ж симптоми присутні, то виражені вони не яскраво.

Симптоми хламідіозу у жінок:

Хламідіоз у жінок проявляє себе такими симптомами, як виділення з піхви слизові або слизово гнійні. Від нормальних виділень вони можуть відрізнятися неприємним запахом або жовтуватим відтінком. Можуть з’явитися несильні болі в області зовнішніх і внутрішніх статевих органів, свербіж і печіння (в тому числі, при сечовипусканні), болі внизу живота – в області малого тазу, посилення болю перед менструацією, міжменструальні кровотечі. Також у жінки може спостерігатися загальна слабкість і легка температура – симптоми інтоксикації.

Симптоми хламідіозу у чоловіків:

У чоловіків симптоми наявності хламідійної інфекції виявляються спочатку, в більшості випадків, як легке запалення сечовипускального каналу затяжного (хронічного) перебігу – уретрит, який триває не менше кількох місяців. У чоловіків можуть з’явитися мізерні склоподібні виділення з сечовипускального каналу. При сечовипусканні можуть відзначатися свербіж і печіння. Можуть бути різні болі, в основному несильні: хворіти може в сечівнику, в мошонці, в попереку, в яєчках. Може підвищитися температура – до 37 градусів, чоловік може відчувати загальну слабкість – наслідок інтоксикації. Може спостерігатися помутніння сечі, наявність в ній гнійних ниток. У деяких чоловіків можуть навіть з’являтися кров’янисті виділення в кінці сечовипускання або при виверженні.

Для виявлення хламідій використовуються такі лабораторні методики:

Мікроскопічний аналіз (загальний мазок).

При цьому виді обстеження у чоловіків береться мазок з уретри, у жінок – мазки одночасно з піхви, шийки матки і зовнішнього отвору сечовипускального каналу. Це один з найстаріших методів, проте він досі не втратив свого значення. Мазок хороший своєю доступністю, оскільки коштує недорого, а в багатьох державних поліклініках його роблять і зовсім безкоштовно. Але ймовірність виявити хламідійну інфекцію таким способом дуже мала, всього 15 – 20%, так як мікроскопічний аналіз здатний виявити тільки наявність запального процесу. За результатами мазка можна в кращому разі лише запідозрити наявність хламідіозу, так як при хламідіозі кількість лейкоцитів в мазку дуже незначно або навіть не перевищує норми.

Імуноферментний аналіз (ІФА).

Визначення антитіл (IgG, IgA, IgM) до хламідій в крові. Ці антитіла виробляються організмом у відповідь на інфікування. Антитіла до хламідій виявляються при взаємодії зі спеціальними препаратами, що містять хламідійні антигени, що утворюють з антитілами міцний комплекс, який можна виявити різними способами.

Крім звичайних соскобов, для проведення аналізу методом ІФА береться і кров. Метод не тільки виявляє збудника захворювання, але і повідомляє, на якій стадії хламідіоз знаходиться – в гострій або хронічній. Перші антитіла з’являються на 10-20-й день захворювання. Потім з’являються і інші антитіла, які можуть вказати лікаря на хронічний хламідіоз, або на повторне зараження, або на активацію погано пролікованого раніше хламідіозу. Але точність і цього аналізу на хламідіоз не перевищує 60%. Однак цей метод буває незамінний, коли проводиться комплексна діагностика організму на хламідії.

Міні-тест.

Ви можете купити його в аптеці і зробити собі аналіз на хламідії. Це швидко, дешево, але точність цих тестів ніколи не перевищує 20%. Тому покладатися на тест не можна.

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Цей метод на сьогодні володіє найбільшою чутливістю і достовірністю – до 100%. Для аналізу потрібно зовсім небагато матеріалу, а результати готові вже через день-два. Але і цей метод іноді дає псевдопозитивні результати. Щоб підтвердити достовірність аналізу ПЛР зазвичай потрібно здати аналіз на хламідії іншим методом, які порекомендує лікар, або провести повторні дослідження через місяць, три місяці і півроку.

Посів на хламідії (культуральний метод) з визначенням чутливості до антибіотиків.

З усіх методів діагностики хламідіозу це найдорожчий і трудомісткий метод  результати аналізи доводиться терпляче чекати кілька днів. Однак ці його недоліки з лишком компенсуються: якщо аналіз на хламідії методом посіву дає позитивний результат, можна не сумніватися про присутність цих бактерій в організмі. Плюс цього аналізу і в тому, що в процесі посіву визначається, від якого антибіотика ваша інфекція загине. Саме ваша, а не вашої дружини / чоловіка, друга або подруги. Суть посіву полягає в тому, що забраний у вас на аналіз матеріал, «висівають» на спеціальне середовище.

І «вирощують». Через деякий час за розміром і характером колонії мікробів можна судити, що ж виросло. Посів виявляє хламідії в 70-90% випадків.

Імунофлуоресцентний метод – пряма імунофлуоресценція (ПІФ)

Є в даний час в усьому світі основним методом діагностики. З використанням ПІФ вперше стало можливим швидко і точно (всього за 30-40 хвилин) виявляти хламідійну інфекцію в досліджуваному матеріалі. Фіксований на предметному склі мазок обробляється флуоресціюючими антитілами і досліджується під флуоресцентним мікроскопом після 20-хвилинної витримки. Метод ПІФ високочутливий, специфічний, простий у виконанні.  Недоліком методу є те, що саме виявлення зовнішньої мембрани хламідій ще не є доказом наявності життєздатного організму. Це слід враховувати при встановленні вилікування від хламідіозу. Крім того, метод ПІФ недостатньо чутливий при безсимптомної та уповільненої інфекції.

Обов’язковому обстеженню (аналіз на хламідіоз) і, при необхідності, лікування, підлягають всі партнери, які перебували в статевому контакті з хворим. В період лікування хламідіозу (лікування хламідіозу у чоловіків і лікування хламідіозу у жінок) і диспансерного спостереження статеве життя не рекомендується, або використовується презерватив.

Під час лікування заборонений прийом алкогольних напоїв; рекомендується також обмежити вживання молочних продуктів.